Шкарпетки тільки здаються дрібницею. Але з точки зору біомеханіки та здоров’я стоп — це суперважливий елемент щоденного догляду.
Коли шкарпетки надто малі, вони змінюють природну роботу стопи. Стопа має амортизувати рух, вільно розгинатися і згинатися у фазах кроку. Але тісна шкарпетка обмежує рухливість пальців, блокує мікродинаміку кісток і м’язів. А це призводить до порушення розподілу навантаження, м’язового перенапруження, передчасної втоми і навіть до змін у поставі та ході .
А найбільш поширеним і вірогідним є вплив на нігтьову пластину! Коли шкарпетка стискає пальці, створюється постійний тиск на вільний край нігтя та зону росту. При кожному кроці тісна тканина механічно травмує нігтьове ложе. Через мікротравми і порушення кровообігу в нігтьовому ложі ніготь починає поступово втрачати зчеплення зі шкірою. Так розвивається оніхолізис — патологічний процес, при якому нігтьова пластина відшаровується від ложа.
Оніхолізис виглядає як біло-сіра зона під нігтем, яка поступово збільшується. Під відшарованою пластиною створюється порожнина, куди потрапляє волога, бруд, бактерії та грибкові збудники. І це не лише косметичний дефект — це ризик інфекцій, що ускладнюють перебіг патології і можуть потребувати тривалого лікування. (Якщо ви зіштовхнулись з оніхолізисом, радимо, капати олію чайного дерева під нігтик (олія для кутикули з чайним деревом є профілактичним продуктом проти оніхолізісу
і має антисептичну дію)
Крім того, деформація нігтя при оніхолізисі може стати незворотньою: в окремих випадках нігтьова пластина після загоєння вже ніколи не відновлює свою природну форму і структуру.
Пам’ятайте: стопа працює під навантаженням кожної секунди вашого руху. Якщо тканина шкарпетки створює перешкоду для природної біомеханіки, наслідки накопичуються повільно, але невідворотньо.
Правильний розмір шкарпеток — це не питання комфорту. Це питання здоров’я вашої шкіри, нігтів і стоп загалом.
Якщо Ви носите шльопки (cланці) – все взуття, яке ляпає при ходьбі по пʼяті. Коли ви йдете з оцим «ляп-ляп», відбувається постійне мікропошкодження. З точки зору подології, це класичний механізм формування реактивного гіперкератозу: коли роговий шар шкіри починає потовщуватись у відповідь на регулярний зовнішній тиск, тертя чи удари. Це не просто «огрубілі п’яти». У відповідь на «ляп» шкіра починає будувати броню. Спочатку просто суху. Потім дуже щільну. Потім настільки товсту, що повністю втрачається еластичність і з’являються мікротріщини, які з кожним кроком розходяться глибше. А далі вже біль, печіння, ризик інфікування. І все це не через якісь складні захворювання. А через те, що взуття тримається на чесному слові й сподіванні, що не злетить у маршрутці.
Шльопанці без фіксації створюють ситуацію, коли п’ята змушена працювати амортизатором замість того, щоб просто опиратись на взуття. Це неправильна біомеханіка кроку. Це надмірне навантаження на ахіллове сухожилля, фасцію, і постійна нестабільність стопи. Тому не треба дивуватись, чому п’яти стають “як наждачка”, якщо ви носите шльопки. Вони зручні для душу, пляжу і максимум 10 хвилин прогулянки по піску. У всіх інших випадках — це деструктивне навантаження. І щоб прибрати тріщини або ороговілості, потрібно прибрати причину їх появи! А потім намазати кремом для ніг з сечовиною, який помʼякшує шкіру.


