Давайте з найпростішого інгредієнта – з гліцерину. Я неодноразово чула на адресу своїх та чужих косметичних продуктів «фу, там гліцерин». Від знавців, які допитливо читають етикетки та «просвічують народ».
Так ось, гліцерин присутній в організмі людини та є органічним для нас. Щобільше, разом з амінокислотами та іншими компонентами він бере участь у правильному формуванні рогового шару шкіри. У шкіру він потрапляє, синтезуючись у сально-волосcяному комплексі. Гліцерин проникає в епідерміс і подібно до губки, притягує вологу з навколишнього середовища і глибоких шарів дерми та пов’язує її. Таким чином формується найважливіший водний резервуар, який підтримує баланс вологості шкіри та нормальну роботу захисного гідроліпідного бар’єру.
Потрапляючи в міжклітинний простір, гліцерин збільшує відстань між ороговілими клітинами шкіри, і відповідно, висоту рогового шару, покращуючи тим самим його бар’єрні властивості.
Я вже бачу, як деякі товариші побігли до аптеки за чистим гліцерином, бо навіщо платити більше. Але після використання на них чекає сюрприз…
Вони зрозуміли, що це таки не страшний інгредієнт, а дуже корисний і треба брати. Але… Скупий платить двічі, тупий – тричі. Жадібні “знавці” заплатять станом своєї шкіри. Яка після того, як вони почнуть мазатися гліцерином, перетвориться на сухий кирзовий чобіт. Молекула гліцерину дуже гігроскопічна, вона здатна акумулювати навколо себе велику кількість молекул води. І чистий гліцерин притягне ці молекули з внутрішніх шарів шкіри, що призведе до зневоднення і ще більшої сухості шкіри.
Так от, щоб захист був повноцінним, він має бути коректно розподілений. І гліцерин нам допоможе у цьому, змочуючи тверді частки. (Образно тверді, там немає каменів! Я зараз про величини від 1 до 100 нм. 1 нанометр = 0.000000001 метра) Йдемо далі. Гліцерин забезпечує прекрасне ковзання крему по шкірі та оберігає тканини від птозу. Без нього ви б щоразу наносили кошти з великим зусиллям і провокували опущення тканин.
Гліцерин змінює температуру замерзання готового продукту за рахунок зміни зв’язку між молекулами води. Продукт, як мінімум, стає стабільнішим, що дає можливість транспортування його по холоду. А якщо відсоток введення великий, то гліцерин зіграє роль “розпарювача” в продукті, що змивається. Для наступного глибокого очищення, наприклад.
І так, звичайно, в моїх продуктах теж є гліцерин. У кожному продукті свій % та своя рецептура. Щоб він працював на вас, а не проти вас.
До речі, гліцерин буває фармакопійний та дистильований. Різного ступеню очищення та різної вартості, відповідно. Чи можна одним різновидом гліцерину замінювати інший? Взагалі можна, але здебільшого все ж таки не варто. Наприклад, немає сенсу купувати харчовий гліцерин, що складається на 99% з рослинних жирів, для технічних та промислових потреб. А в харчовому виробництві не можна використовувати аптечний гліцерин, рослинні компоненти в якому займають всього 88%, а все інше припадає на всілякі домішки. Ну і так далі.
Який висновок із цього виходить? Гліцерин теж буває різним. І ціна на різний інгредієнт. Але який %, який вид та інші подробиці знає лише виробник. Тому важливе читання етикеток обивателем іноді з боку виглядає дуже смішно 😊…
