В моду прийшла корейська косметика. І деяких не відпускає ще досі. Вони мажуть на себе багато кремів в надії, що залишуться молодими, як азіатки. Ні в якому разі не кажу, що корейський бренди погані. Тут про інше. У нас різні типи старіння. Всього їх 4: Втомлений - зниження тонусу м'яких тканей, чітко видно носогубні складки та слізні борозни, спускаються куточки рота, в них з'являються зморшки. Ці зміни і роблять обличчя «втомленим». Дрібнозморшкуватий: значна кількість дрібних зморшок на тонкій та сухій шкірі, яка схильна до почервонінь та подразнень, а в зрілому віці вона перетворюється в «шкіру-пергамент». Деформаційний: контури обличчя помітно деформуються за рахунок надмірного підшкірно-жирового шару. З'являються брилі, складки на шиї та в районі декольте, мішки під очима, повіки починають нависати. Шкіра в'яла. М'язовий: порушення пігментації шкіри, нависання та складчастість повік, опущені куточки губ. Але шкіра довго залишається гладкою, а овал обличчя не деформується навіть у глибокій старості. У слов'янок переважає деформаційний та втомлений тип. Тканини обличчя сповзають, зарано з'являються носогубні складки. А в Азії поширений м'язовий тип старіння! У азіатів дуже мало підшкірно-жирової клітковини генетично. Нема чому провисати. Крім того, на стан шкіри, організму та старіння впливає харчування. Так, у азіатських жінок у раціоні переважає риба та омега-3 жирні кислоти. А слов'янки як харчуються? До чого я веду? До бездоганної роботи маркетологів. І до включення розумових процесів у моїх читачів. Азіатки виглядають у 50 на 20 не тому, що крем на себе мажуть. І в манікюрі, і в косметології, і взагалі скрізь є важливим розуміння процесів та індивідуалізація. Тільки так можна досягти результату. Я, як виробник косметики, враховую ваші потреби, потреби слов'янок, тому що мої покупці - слов'янки в більшій частині. Тому наш антивіковий крем вироблений за вашими потребами. А ви, як споживачі, перестаньте мислити стереотипами «закордонне краще» і застосовувати до себе азіатську зовнішність. Нам тільки мріяти про такий тип старіння, на жаль. Я б теж не відмовилась.

Запам'ятайте! Праймер наноситься залежно від стану нігтьової пластини, а НЕ під тип покриття. (тобто "під гель-лак - безкислотний, а під моделювання - кислотний" - ЦЕ МІФ!) Є лише два типу праймера: Кислотний праймер піднімає оніхобласти та підсушує їх, НЕ залишає липкість, моментально висохає. Безкислотний праймер - працює як двусторонній скотч, "склеює" матеріал та ніготь. Безкислотний - це умовна назва (!), кислота присутня, в меншій кількості. Це стосується ВСІХ безкислотних праймерів.

Зупинилися ми на UVB променях, приступаємо до вивчення UVA. Довгі UVA-промені легко проникають крізь скло і хмари. Опіків та інших видимих ​​пошкоджень на шкірі не залишають, але небезпечні вони неймовірно. Саме UVA провокують оксидативний стрес, ослаблення шкірного імунітету, фотодерматит (алергію на сонце), потовщення рогового шару. За рахунок нерівномірного прискорення проліферації (розростання) базальних кератиноцитів та порушення процесів кератинізації відбувається дисплазія кератиноцитів (кераноцити-основні клітини епідермісу, 90% всіх клітин це саме вони. Диспазія-патологія розвитку)

У дермі формується хронічне запалення, руйнуються волокнисті структури (перш за все еластичні волокна, а це «привіт, в'ялість шкіри і птоз), відбуваються порушення з боку судин дрібного калібру, виникають телеангіектазії (простим язиком-судинні зірочки), трансформації кератозу в плоскоклітинну карциному(онко) за відсутності лікування та активної інсоляції, що триває (інсоляція-це опромінення поверхонь сонячним світлом). Результати клінічних та гістологічних досліджень показали, що у 19,3% пацієнтів плоскоклітинний рак шкіри розвинувся саме на цьому тлі.

Тож «промені А не небезпечні» – це МІФ! Вони небезпечні відтермінованими проявами! До речі, слизова оболонка ока-коньюктива взагалі не має захисного рогового шару, тому вона ще більш чутлива до УФ опромінення, ніж шкіра. Різь в очах, почервоніння, сльозотеча, і навіть часткова сліпота з'являються в результаті дегенерації та загибелі клітин коньюктиви та рогівки. Клітини при цьому стають непрозорими. Наслідки також можуть бути миттєвими або відтермінованими.

Розбираємось далі з SPF. Водостійкий крем із SPF. МІФ! Не буває таких кремів! Після кожного купання необхідно поновити захист! Ви її змили! Так само фільтр руйнується потім самим випромінюванням. Кожні 2-2,5 перебуваючи на пляжі захист ви оновлюєте. Або після кожного купання. Щільні масляні текстури також змиваються. До речі, водостійкий крем/олія не підійде для повсякденного користування, оскільки утворює щільну плівку на шкірі. Тільки на пляж.

Далі. Було питання під минулими частинами "а якщо тональний крем вже з SPF, хіба треба ще?". Для захисту шкіри обличчя потрібно наносити не менше 1/4 чайної ложки крему. Ви наносите стільки тональника на обличчя? Ні? Значить і захисту повноцінного немає. Ще раз нагадаю: пошкодження від УФ-випромінювання можна розділити на:

•  гострі, викликані великою дозою опромінення, отриманої за короткий час (наприклад, сонячний опік або гострі фотодерматози). Вони відбуваються здебільшого за рахунок променів УФВ.
• відстрочені, викликані тривалим опроміненням помірними дозами (наприклад, до таких ушкоджень відносяться фотостаріння, новоутворення шкіри, фотодерматити). Вони виникають переважно за рахунок променів спектра А, які несуть меншу енергію, але здатні глибше проникати в шкіру, і їх інтенсивність мало змінюється протягом дня і практично не залежить від пори року.

А ви, до речі, розумієте механізм сонячного удару? Крем від нього не захистить, звичайно, але просто для загального розвитку як це відбувається: інфрачервоне випромінювання проникає крізь тканини організму, у тому числі кістки черепа, викликаючи запалення мозкових оболонок. Підвищується проникність судинної стінки ->рідка частина крові залишає судину і переміщається в міжклітинний простір ->набряк тканин.

В світі останніх подій, трошки розкажу про сухий шампунь. Не той, що у брикеті, як мило, а в спреї. Який може привести до ладу зачіску тоді, коли воду використати немає можливості. Сухий шампунь було винайдено понад 40 років тому. Тобто це ніяке не новшевство. Перші версії містили тальк. А зараз основою всіх таких шампунів є екстракти різних зернових культур та косметична пудра. Всі вони здатні максимально вбирати бруд та зайві жирові відкладення, що утворилися на шкірі голови. ( Пам’ятаю, як років 25 тому, мені терміново було потрібно помити голову, я запізнювалась у школу, а води гарячої не було. Тож моя мама змішала крахмал та борошно і присипала коріння волосся. А потім вичесала залишки. Дякую, мама. Тоді ти була наче чарівниця для мене). Але пам’ятайте, що сухий шампунь є лише sos-засобом, що допомагає в ситуаціях, коли стандартно вимити голову неможливо. Якщо користуватися постійно сухими шампунями, на волоссі накопичуватиметься бруд, що призводить до закупорювання сальних залоз шкіри, стає причиною появи лупи, пересушування шкіри та коріння волосся. Та і блиск волосся сходить на нівець. Сухий шампунь НЕ Є альтернативою звичайному і він не здатен очистити волосся. Він лише маскує. Якщо ви все ж таки часто користуєтесь сухим шампунем, то потрібно ретельно очищувати шкіру голови відлущуючим пілінг-скрабом, який м'яко розчиняє бруд, секрет сальних залоз та продукти стайлінгу. Вірне користування : розпилити на волосся, руками трохи втерти, почекати кілька хвилин і ПРОДУТИ феном прохолодним повітрям, щоб прибрати залишки.  

Почнемо з того, що всі тіпси зроблені з пластику. Я зараз не буду перераховувати види пластмас(полістирол, поліметилметакрилат), їх характеристики і так далі, мені здається вам це не цікаво і їх багато, я хочу донести, як це працює. В нейл світі ми берем тіпс , приклеюємо на ніготь і отримуємо довгий пластиковий ніготь. Що таке «гелеві» тіпси? Це назва. Візьміть свої тіпси і зануріть в стаканчик з ацетоном. Вони розчиняться або підплавляться (залежить від часу експозиції та матеріалу). Я чесно скажу, скупила купу гелевих тіпс різних марок і проводила експеримент. Розчинились всі. Візьміть шматок заполімеризованого гелю, яким ви робите нарощування (твердого гелю, не бази) і так само зануріть в ацетон. З ним нічого не станеться. Максимум помутніє. Ще раз. Гелеві- це назва. Це не добре і не погано, і в мене немає цілі притопити виробників, у яких пластикові тіпси називаються гелеві. Так дійсно звучить привабливіше для покупця. А покупці в основній масі розбиратися в тонкощах бажання не мають. Почули гель, уявили собі що це гель для нарощування і купили. В маркетингу немає нічого поганого, це елемент продажу продукту. Тож у виробників або «гелеві» - це маркетинг, або вони не дуже в темі і просто повторюють за іншими. До речі, якщо вже про тонкощі, то гель- це більше про фізичний стан речовини. Буває твердий стан, рідкий. А буває гелевий: середнє між твердим і рідким. Тіпси в твердому стані в коробці. Навіть якщо їх наробили з гелю для нарощення (сумніваюсь). Можете таким чином самостійно собі коробку тіпс наклацати. Візміть верхню форму. Нанесіть гель, висушіть в лампі. Дістаньте з форми. У вас в руках тіпс. Але він буде досить хрупким, якщо ви обрали твердий гель і нанесли його тонко. Будуть у вас тіпси власного виробництва. Наскільки це економічно вигідно, враховуючи ціну гелю і ціну вашого робочого часу- це інше питання. Якщо вже зовсім спростити - заполімеризований гель для нарощення -це пластик. То на що ж клеїти тіпси? І ось тут починаються баталії. Хтось кричить що приклеювати потрібно на базу, хтось на клей, хтось на гель, хтось ще на щось. Яєчний білок також має функцію приклеювання, до речі. Спробуйте 2 серветки між собою склеїти білком, не віддереш потім.. Суть клею або бази в технології з тіпсами- це скріпити шматок пластику і ніготь так, щоб цей пластик не відпав через годину. База або клей підплавляє пластик і робить монолітом з тіпсою. Ще раз, ЄДИНА задача бази в технології з тіпсами СКЛЕЇТИ. Все. Вам зручно- клейте на базу. Але базу нормальну обирайте. Наша Air base, наприклад. Я за клей. Наприклад клей на основі цианоакрилату (клеї для тіпс саме на цій основі) моментально стає інертним (не хімічно активним) при нормальній вологості приміщення і не приносить шкоди ні клієнту, ні майстру. Або за спеціальний УФ клей. Матеріали, які швидко розчиняються в ацетоні (як бази) НЕ являються інертними і перші декілька годин прекрасно проникають в нігтьову пластину. Уявіть, що буде, якщо база не є якісною (їх багато). А потім пабліки завалені «у мого клієнта хімічний опік». Обирати вам.

Добре знаю свою аудиторію, тому майже впевнена, що хтось обов‘язково поведеться на «інноваційну» процедуру ВВ glow . Чули про таке? Вже пару років на ринку точно. Тональний крем на рік, як обіцяють виробники. Якщо коротко і зрозуміло: в шкіру обличчя мікроголками забивається пігмент з сироваткою. Ще раз : на шкіру накладається тонуючий засіб, який вводиться в епідерміс мікроуколами. Що обіцяють винахідники цієї техніки: “В результаті процедури колір шкіри стає рівномірним, маскуються дефекти шкіри - дрібні зморшки, постакне, ластовиння, пігментні плями, темні кола під очима. Шкіра обличчя виглядає сяючою та здоровою”. Що ви будете мати насправді: в найкращому варіанті- нічого, крім втрачених грошей . Перше, де ми бачимо розбіжності «показань» за слів тих, хто проводить цю проводить цю процедуру: препарат вводиться поверхньо, не глибше епідремісу, а ефект тримається рік. Хвилиночку, шановні, епідерміс оновлюється за 15-30 днів (індивідуальний показник). То як в ньому щось утримається рік? То або маркетинг, або некомпетентність. Але це найкращий варіант. А ще може бути вигляд жирафа у вас. Якщо пігмент ввели глибше. І ці плями ви не приберете нічим. Навіть лазером. В складі цього тонуючого засобу є діоксид титану та діоксид заліза. Перший з часом трансформується в сірі плями, другий в коричневі або руді. Перспектива така собі. І це я не пишу про очевидні речі: запалення з послідуючим рубцюванням, алергічні реакції і так далі. Моя непрохана порада - якщо бачите у косметолога в переліку послуг цю процедуру - тікайте, накивая п‘ятами. Компетентний лікар ніколи не буде пропонувати BB Glow не буде і ганьбити себе цією послугою.

Давайте з найпростішого інгредієнта - з гліцерину. Я неодноразово чула на адресу своїх та чужих косметичних продуктів «фу, там гліцерин». Від знавців, які допитливо читають етикетки та «просвічують народ». Так ось, гліцерин присутній в організмі людини та є органічним для нас. Щобільше, разом з амінокислотами та іншими компонентами він бере участь у правильному формуванні рогового шару шкіри. У шкіру він потрапляє, синтезуючись у сально-волосcяному комплексі. Гліцерин проникає в епідерміс і подібно до губки, притягує вологу з навколишнього середовища і глибоких шарів дерми та пов'язує її. Таким чином формується найважливіший водний резервуар, який підтримує баланс вологості шкіри та нормальну роботу  захисного гідроліпідного бар'єру. Потрапляючи в міжклітинний простір, гліцерин збільшує відстань між ороговілими клітинами шкіри, і відповідно, висоту рогового шару, покращуючи тим самим його бар'єрні властивості. Я вже бачу, як деякі товариші побігли до аптеки за чистим гліцерином, бо навіщо платити більше. Але після використання на них чекає сюрприз… Вони зрозуміли, що це таки не страшний інгредієнт, а дуже корисний і треба брати. Але... Скупий платить двічі, тупий - тричі. Жадібні "знавці" заплатять станом своєї шкіри. Яка після того, як вони почнуть мазатися гліцерином, перетвориться на сухий кирзовий чобіт. Молекула гліцерину дуже гігроскопічна, вона здатна акумулювати навколо себе велику кількість молекул води. І чистий гліцерин притягне ці молекули з внутрішніх шарів шкіри, що призведе до зневоднення і ще більшої сухості шкіри. Так от, щоб захист був повноцінним, він має бути коректно розподілений. І гліцерин нам допоможе у цьому, змочуючи тверді частки. (Образно тверді, там немає каменів! Я зараз про величини від 1 до 100 нм. 1 нанометр = 0.000000001 метра) Йдемо далі. Гліцерин забезпечує прекрасне ковзання крему по шкірі та оберігає тканини від птозу. Без нього ви б щоразу наносили кошти з великим зусиллям і провокували опущення тканин. Гліцерин змінює температуру замерзання готового продукту за рахунок зміни зв'язку між молекулами води. Продукт, як мінімум, стає стабільнішим, що дає можливість транспортування його по холоду. А якщо відсоток введення великий, то гліцерин зіграє роль "розпарювача" в продукті, що змивається. Для наступного глибокого очищення, наприклад.

І так, звичайно, в моїх продуктах теж є гліцерин. У кожному продукті свій % та своя рецептура. Щоб він працював на вас, а не проти вас.

До речі, гліцерин буває фармакопійний та дистильований. Різного ступеню очищення та різної вартості, відповідно. Чи можна одним різновидом гліцерину замінювати інший? Взагалі можна, але здебільшого все ж таки не варто. Наприклад, немає сенсу купувати харчовий гліцерин, що складається на 99% з рослинних жирів, для технічних та промислових потреб. А в харчовому виробництві не можна використовувати аптечний гліцерин, рослинні компоненти в якому займають всього 88%, а все інше припадає на всілякі домішки. Ну і так далі. Який висновок із цього виходить? Гліцерин теж буває різним. І ціна на різний інгредієнт. Але який %, який вид та інші подробиці знає лише виробник. Тому важливе читання етикеток обивателем іноді з боку виглядає дуже смішно 😊…